а хтось знає, яка зима обіцяє бути цього року? холодна чи не дуже?
(це я думаю, чи треба купувати зимову куртку, чи так обійдусь тим, що є ;))

сходили на євро фільм 2012

голівудщина-катастрофщина вдалась, спецфефекти, в принципі, вражають, місцями можна за серце хапатись.
чи то може, з 5 ряду так здавалось?)

хепіенди і всяку іншу слізну стандартну чуш опускаємо, бо це кагбе само собою.

що турбувало:

- чому народ натовпами бикувато вибігав в туалет протягом всього сеансу, причому в найцікавіших місцях - нєужто так нахлєбтались пива перед тим?

- а це на всіх сеансах зал гордо аплодує при сцені, коли показують літак АН у всій його величі і коли персонаж-рускій гордо каже на АН - "Наш!"? (хоча чого там, я і сама плескала:))

- і ще - на фіга персонажі-росіяни говорили ТАКИМ страшним навіть не суржиком, а якимсь гібридом суржика? ну не в"їхала я в це, звиняйте.

ну вопшем ждемо всі "Аватара". перегляд трейлера склав половину вражень від всього походу в кіно)


а, ну і вийшовши з Русі, побачили таку-от картину (за якість сорі). Я так зрозуміла, це щоб "заякорити" у глядачів ефект від катастрофи)

Я майже по центру, але трохи зліва і ближче до лібералів:



В моїй чверті приємні люди, але основна маса керівників через дорогу:



http://politicalcompass.org/index

via dziga_ya

( графік )

почула сьогодні у narihira, за що йому глибокий реверанс. як слєдствіє - досі в омбаракє. вже витягла 10 альбомів, звертайтеся, я дооообрєнька.



( і ще ліричне )

хто ще не читав - купа пізнавальної інформації:
http://www.rf-agency.ru/acn/stat_ru

цікаво - а коли б хтось оприлюднив подібну інформацію про наш стан, то навряд чи вона шокувала б менше, на жаль

друзі, буду найближчим часом шалено зайнятий. апдейтів буде мало.

втім, я вас інколи читаю. тримайтеся, і хорошого вам кінця осені!

Вечер из цикла «Феноменология имени»: Вадимы

Понедельник, 16 ноября, 19.00, Проект О.Г.И.

Участники:
Вадим krasnaya_ribka КАЛИНИН (автор рекламки)
Вадим МЕСЯЦ
Вадим МУРАТХАНОВ
(B.СТEПAНЦOВА, скорее всего, не будет)

____

14 лютого 1974 року світ жахнувся від новини про депортацію до Німеччини Олександра Солженіцина; отримавши Нобелівську премію, автор "Гулагу" написав до Набокова, що вважає його більш гідним цієї нагороди і повідомив, що копію свого листа він переслав у Шведську Академію.
Brian Boyd. Nabokov: dva oblicza. Warczawa: Twoj styl, 2006. р. 270. (Переклад з польського перекладу мій, звичайно :))

якщо чесно
в цьому є навіть щось
жахливе й одночасно захопливе:
постріли
в укритій туманом
алеї парковій
лункі й делікатні постріли

а коли туман зняв
свій плафон з виднокола
виявилось що

це ніякий не парк
це тупик над обривом
й під парканом зеленим
у листі гарцює
афганська вівчарка
а крига на річці
внизу дибиться
розлюченою кішкою
і тіла
сповзають
у нестримні обійми
весняної води.

Гурт «Eclipse» – група людей, що об'єднані спільною метою та інтересами займатися мистецтвом та музичною творчістю. «Eclipse» грає авторський матеріал з власним аранжуванням та текстами пісень у стилі pop-rock alternative. Колектив гастролює територією України, бере участь у Всеукраїнських фестивалях, акціях, зйомках ТВ-шоу.

Склад гурту «Eclipse»:

Діана Бурлакова — вокал
Лексіков Руслан — гітара
Долгополов Андрій — бас
Пономарьов Юрій — ударні



http://www.youtube.com/watch?v=NxZ6efgb8Cg

http://naid-norton.sumno.com/mp3/eclipse-sobache-sorry/

Хвалюся, приїхала днями до мене отака книжка. Це подарунок одному файному, розумному і талановитому хлопцеві. Сподіваюся якось почути, як він то гратиме. А тепер головне - переконати грати Ра ^_^ До речі, ноти нікому не тре?

До речі, зовсім забула, вчора, сьогодні і ще завтра триває виставка зимового спорядження і взагалі всіляких зимових штук Winter Sport eXtreme, розклад заходів дивіться тут, все це відбувається в Експоплазі, вхід бескоштовний. Думаю, завтра піти пошукати водонепроникні рукавички, бо лише їх мені не вистачає для повного щастя перед лютим, снігом і бордом.

Мої мандрівники повернулися з Венеції. Вражень купа, виявилося, що мама страшенно боїться літаків, тому операція "день народження" мало не зірвалася, але все пройшло добре. Задоволення повні чумойдани, і взагалі все прекрасно. Дуже пощастило з погодою - було сонячно і ясно. Місто недешеве, але дуже гарне і романтичне, хоча деякі будинки страшенно облуплені. Взагалі, я і далі переконуюся, що його варто побачити. У Венеції і зараз (хоча вже зовсім не сезон) багато туристів, тому я навіть не уявляю, що там робиться влітку.
( трошки Венеції )

Ви зробиливеб сервіс, але кльові домени повикуповували кібер-сквотери?
Не переживайте!
Соціальний домен Вам допоможе!
1. зареєструйтесь у всіх соцмережах (твіттер, жж, фейсбук, вконтакті тд)
2. виберіть там підходячий нік
3. зробіть записи з рекламую у соц мережах з силкою на ІР Вашого сервісу
4. Ви отримаєте соціальний домен!

аккаeнт у соц. мережі -> IP сервісу
замість дорогого домену

тум-тудум-тудум-тудудудум

ви мене дивуєте звоїми возгласамі, шо пісню хорошу записали

це ви рінгтон піснею називаєте? капєєєєєєєєєєц

Андрушків правдиво написав: Новий сингл Океан Ельзи "Я так хочу" -- не все ли равно, на глупую рифму

Чудовий, легкий і смішний звіт якогось чувака про поїздку в Бразилію. Многабукаф і нема фото, але читається на одному диханні. ( Наче сама в Латинській Америці побувала! )

«Український тиждень» надрукував інтерв’ю з художником-ілюстратором Владиславом Єрком. (його найвідоміші ілюстрації до книг "Снігова королева", "Казки Туманного Альбіону", "Гамлет" видавництва Абабагаламага вимагають особливої уваги і є самостійними і беззаперечними творами мистецтва)



Художник-ілюстратор Владислав Єрко про дріб’язковість сучасної культури, хуторянську обмеженість митців та антисовєцькі плакати з Горбачовим-Дон Кіхотом.

«Я почав ходити завдяки в’яленій рибі. Я лежав із мамою в лікарні з якоюсь дитячою болячкою. Одного разу бабця, яка там теж лікувалася, почала чистити в’яленого на соломі ляща. Якась сила мене підняла, і я почимчикував до тієї запашної риби. Усі були просто шоковані. Я зовсім не мав періоду повзання. Тому мама почала переживати, що я виросту дебілом.

У дитинстві я переховував жуків у роті. Вони були для мене найсвітлішими створіннями. У дитсадку я завжди був обвішаний коробочками, де жили мої маленькі друзі. Мене в садочку обшукували перед кожною тихою годиною. Тому найцінніші екземпляри ховав за щоку. Вихователька підходила і швидким рухом зривала з мене ковдру, щоб я не встиг підготуватися до «евакуації». Перевіряла під подушкою і простирадлом, лише потім заспокоювалася. Тільки після цього я діставав жуків і забирав у товариша коробочки, які він переховував під час цих рейдів.»

( Read more... )

На жаль, в угоду тексту довелося пожертвувати роботами художника і вони майже не потрапили в друковану версію (окрім мініатюр, але на них нічого не роздивишся). Цю несправедливість буде виправдано тут (для цього натисніть “read more”).

---

Увесь текст на сайті журналу


--

«Український тиждень» надрукував інтерв’ю з художником-ілюстратором Владиславом Єрком (найвідоміші ілюстрації до книг: "Снігова королева", "Казки Туманного Альбіону", "Гаррі Поттер", "Гамлет" у видавництві Абабагаламага).



Художник-ілюстратор Владислав Єрко про дріб’язковість сучасної культури, хуторянську обмеженість митців та антисовєцькі плакати з Горбачовим-Дон Кіхотом.

«Я почав ходити завдяки в’яленій рибі. Я лежав із мамою в лікарні з якоюсь дитячою болячкою. Одного разу бабця, яка там теж лікувалася, почала чистити в’яленого на соломі ляща. Якась сила мене підняла, і я почимчикував до тієї запашної риби. Усі були просто шоковані. Я зовсім не мав періоду повзання. Тому мама почала переживати, що я виросту дебілом.

У дитинстві я переховував жуків у роті. Вони були для мене найсвітлішими створіннями. У дитсадку я завжди був обвішаний коробочками, де жили мої маленькі друзі. Мене в садочку обшукували перед кожною тихою годиною. Тому найцінніші екземпляри ховав за щоку. Вихователька підходила і швидким рухом зривала з мене ковдру, щоб я не встиг підготуватися до «евакуації». Перевіряла під подушкою і простирадлом, лише потім заспокоювалася. Тільки після цього я діставав жуків і забирав у товариша коробочки, які він переховував під час цих рейдів.»

( Read more... )

На жаль, в угоду тексту довелося пожертвувати роботами художника і вони майже не потрапили в друковану версію (окрім мініатюр, але на них нічого не роздивишся). Цю несправедливість буде виправдано тут (для цього натисніть “read more”).

---

Увесь текст на сайті журналу



--